№ 4 і 5

Особливо і розповідати ні про що. Все пройшло якось дуже рівно і без напруження. Може я звикла, а може діти заспокоїлись.
На мові проходили односкладні речення з головним членом - присудком і означено-особові речення. Довго пояснювала що і як, бо не могли зрозуміти чому означено-особові, якщо невідомо хто саме виконав дію. Врешті-решт таки розжувала, зрозуміли. Те саме ще доведеться робити на неозначено-особових і безособових реченнях. Це нічого, прорвемось. Буду малювати таблички-алгоритми, щоб було зрозуміліше.
На літературі був підсумковий урок за творчістю Т.Шевченка, а потім контрольний тест.
Трошки підсумували, згадали що і як. Дуже їм не подобається вивчати одних і тих же письменників. Кажуть, що все знають вже, а тут знов повторення)))) Судячи з тесту знають вони ще не все)))
Один хлопець в мене є. Відмовляється взагалі щось робити. Вже і розмовляла, і просила, і до класного керівника зверталась... не хоче. До оцінок йому байдуже. Я так розумію, що там родина така. Не дуже вони і цікавляться успішністю їхнього сина. Постійно він сидить і грає у ігри на телефоні, до зауважень йому байдуже - прибере, поки я дивлюсь, і знову дістає. Судячи з реакції класного керівника на мої слова - це краще, що він може зробити - просто сидіти мовчки. Ну так, то й так, але не зі мною.
У понеділок починається моя улюблена тема))) Леся Українка))) Я так розумію, мені від неї нікуди вже не дітись)))

Я на гору круту крем'яную 
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

Можна приміряти на мене і мій 8 клас))) Без надії таки сподіваюсь... Геть, думи сумні!